визначити роль і місце уваги в психічній діяльності людини

Увага - форма психічної діяльності людини, що виявляється в спрямованості і зосередженості її свідомості на певних об'єктах, які мають постійне або ситуативне значення. Увага не вважається психічним процесом. Це психічний стан особистості. Цей стан характеризує умови протікання будь-якого пізнавального процесу. Для виникнення уваги необхідно виділити об'єкт, зосередитись на ньому і відволіктися від сторонніх подразників. Предметом уваги може виступити зовнішній світ, на який спрямовано акт пізнання, сама психічна діяльність: думки, переживання, аналіз дій, вчинки. У кожен момент житт

Отже, увага - це особлива форма психічної діяльності, яка виявляється в спрямованості і зосередженості свідомості на вагомих для особистості предметах, явищах навколишньої дійсності або власних переживаннях. Важливою закономірністю уваги є її вибірковість, яка виявляється в тому, що людина, зосереджуючись на одному, не помічає іншого. Увагу зумовлюють не лише зовнішні подразники, а й здатність людини довільно спрямовувати на ті чи інші об'єкти. Цю здатність називають уважністю. Прибічники інших теорій вважають, що у виявах уваги провідну роль відіграють почуття, хоча довільна увага виявляється всупереч почуттям.

Увага. Особливу роль у житті людини відіграють психічні процеси. Психічні процеси схематично можна представити схемою: На органи чуття людини одночасно діє безліч різноманітних подразників. Але не всі вони безпосередньо проникають у її свідомість. Увага - це спрямованість та зосередженість психічної діяльності людини на об'єкти і явища зовнішнього світу (зовнішньонаправлена увага)(рис. 6.1), а також на думки, почуття та процеси, що відбуваються у неї всередині (внутрішньонаправлена увага). Особливого значення надавав увазі як процесу, що спрямовує психіку людини на пізнання світу, К. Д. Ушинський. Він порівнював її з дверима, через які проходить усе, що потрапляє в душу людини із зовнішнього світу.

Психічні пізнавальні процеси особистості. Виключно велику роль у житті і діяльності людини грає його пізнавальна сфера, що включає в себе сукупність психічних процесів: увага, відчуття, сприйняття, пам'ять, уявлення, мислення, мова, уява. Ці процеси виступають своєрідними інструментами пізнавальної, а також і інших видів діяльності, обслуговуючи їх і забезпечуючи їх ефективність. Основна функція цих процесів - пізнавально-аналітична. Увага - це динамічна сторона свідомості, психіки людини, що виражає ступінь її спрямованості на той чи інший об'єкт, його окремі сторони і ступінь зосередженості свідомості на ньому. Це забезпечує адекватне відображення об'єкта, він сприймається більш повно, точно і якісно.

Основні властивості уваги. Роль уваги у навчанні і вихованні школярів. Виховання уважності учня. Увага як особлива форма психічної діяльності людини. Увага – це зосередженість діяльності суб'єкта в певний момент часу на якомусь реальному або ідеальному об’єкті – предметі, події, образі, міркуванні тощо (І.В.Страхову). С.Л.Рубінштейн зазначав, що ставлення людини до пізнаваного світу виявляється в увазі. Спрямованість уваги означає вибірковий характер свідомої діяльності людини. Це виявляється як у доборі потрібної діяльності чи необхідного об’єкта, так і в утримуванні його певний час у свідомості. Вибірковість виявляється у сприйманні, мисленні, почуттях, у моторних процесах.

Чи Можлива розумна діяльність без уваги? Чим може бути зумовлена неуважність студента на лекціях або семінарах? Перерахуєте і поясните причини. Розкрийте найважливіші. чества, його роль в житті і діяльності. Охарактеризуйте чинники, сприяючі залученню уваги і приведіть приклади з життя. Питання для самоконтроля.: 1. Чим відрізняються прямі вимірювання від непрямих?

Увага — це психічний пізнавальний процес, який полягає у спрямованості і зосередженні свідомості на певному об’єкті. Іноді вчені зауважують, що увага не є самостійним психічним процесом, оскільки вона не відображає ні властивостей предмета, ні зв’язків, ні відношень між ними. Під спрямованістю уваги розуміють вибіркову активність людини, що проявляється не лише у зовнішніх діях, а й у готовності до дій. Під зосередженістю розуміють одночасне відволікання від усього побічного, тимчасове ігнорування інших об’єктів. — займає особливе місце серед психічних явищ, завжди включається у практичну діяльність та у пізнавальні процеси; — виражає інтереси, спрямованість особистості

Отже, увага є формою організації психічної діяльності людини, яка полягає в спрямованості й зосередженості свідомості на об'єктах, що забезпечує її виразне відображення. Увага завжди тісно пов'язана з діяльністю людини, забезпечує її свідомий характер, а також нею стимулюється і регулюється. Діяти - означає бути уважним до об'єктів діяльності. Звичайно, роль рухів у підтриманні уваги безперечна. Проте не можна зводити до них саму увагу. Для цього потрібно, крім основної діяльності, дати завдання перевірити її, визначивши для цього критерії й засоби, загальний шлях і послідовність, реалізувати це на всіх етапах формування дії, починаючи з матеріальної або матеріалізованої й закінчуючи розумовою.

o Визначте роль і місце уваги в психічній діяльності людини. o Перелічіть фактори, що сприяють розвиткові уваги. Чи використовуєте Ви їх у своїй діяльності? o Чим відрізняється сприймання від відчуття? Чи можна сказати, що сприймання – це сума відчуттів? o Часто студенти, працюючи з навчальною літературою, складають конспект? Чому цей прийом сприяє кращому запам’ятовуванню матеріалу? o Чи можна впливати на розвиток психічних процесів? Приведіть приклади, що підтверджують Вашу відповідь.

Увага – це зосередженість, вибіркова спрямованість пізнавальної діяльності людини на певний об’єкт, значущий у даний момент, з можливістю відповісти на нього активною діяльністю. Це перша необхідна умова відбору інформації для будь-якої форми ВНД. Види уваги: – мимовільна, – довільна. Мимовільна увага пов’язана з безумовними рефлексами, незалежна від волі та свідомості, виникає без будь-яких зусиль з боку людини. Джерело мимовільної уваги – інтерес людини до певних предметів та явищ. Наприклад читання цікавої книги, перегляд фільму.

Уява – це психічний (інтелектуальний) процес створення образів предметів, ситуацій, обставин шляхом установлення нових зв'язків між відомими образами та знаннями. Вона є однією з шести складових психічних пізнавальних процесів. Уява надає людині можливість виходити за межі реального світу, переміщувати речі та події в майбутнє, минуле, в інші світи та простори.

10 Зосередженість уваги Зосередженість уваги залежить від мотивації діяльності та індивідуальних якостей людини. Якісною характеристикою зосередженості уваги людини на об'єкті - є рівень її концентрації. Розлади уваги спостерігаються при підвищеному відволіканні, коли важко зосереджуватися на одному об'єкті або діяльності. При цьому увага нестійка, сторонні подразники можуть порушувати зосередженість уваги і діяльність хворого. Скачать бесплатно презентацию на тему "Увага. Властивості уваги. Увага – це особлива форма психічної діяльності, яка виявляється у спрямованості і зосередженості свідомості на вагомих для особистості." в формате .ppt (PowerPoint). Похожие презентации.

Успішність людини в сфері міжособистісних відносин, професійній діяльності, здатність протистояти маніпулятивним технологіям, її фізичне та психологічне здоров’я значною мірою залежать від рівня психологічних знань та психологічної культури. Психологічна культура особистості (як елемент загальної культури) – сукупність психологічних здібностей, знань, вмінь, навиків, які допомагають успішному самопізнанню, самовираженню і самовихованню особистості, а також успішному спілкуванню і взаємодії в різних соціальних групах.

Психічні явища на рівні окремої людини поділяються на такі види: 1) психічні процеси (первинні регулятори поведінки людини, мають. динамічні характеристики: тривалість, стійкість, на їх підґрунті формуються певні стани, знання, уміння і навички людини) Велике значення в сприйнятті відводиться ролі: завдань; установок; психічних станів; досвіду; знань; потреб; інтересів; індивідуальних особливостей; професійній діяльності людини. Основними операціями сприйняття є аналіз і синтез. Види сприйнять: зорові; слухові; нюхові; смакові; дотикові; сприйняття часу; руху; простору; ритму і темпу. Увага – це спрямованість і зібраність психічної діяльності на певному об’єкті. Увага входить в пізнавальні процеси особистості.

Увага – це складна, багатогранна психічна функція. Вона характеризує стан психічних процесів і є однією зі сторін психічної діяльності. Увага харак-теризує загальний склад особистості, соціальну спрямованість людини. Вона може виражатися у спостережливості (інтелектуальна якість) і уважності (мо-ральна властивість особистості, що проявляється в чуйності, розумінні іншої людини). Увага є необхідною умовою оволодіння будь-якими видами діяльнос-ті. Зміна уваги залежить від індивідуально-типологічних, вікових та інших ха-рактеристик людини.

Свідоме і несвідоме в психічній діяльності людини. Мозок і психіка. Будова і властивості нервової системи. Місце сучасної психології в системі наук. Зв’язок із філософськими, біологічними, соціальними та педагогічними науками. Завдання і структура сучасної психології (відповідно до конкретної діяльності, розвитку та ставлення людини до суспільства). 3. Напрям психології, що вивчає роль і дію неусвідомлюваних чинників, що визначають потреби й потяги особистості, її поведінку, – це: а) бiхевiоризм; б);структурна психологія; в) психоаналіз; г) гуманістична психологія. 4. Сучасна психологія свої дослідження базує на: а) спостереженні та експериментах; б) спробах i помилках; в) інтуїції; г) інсайті.

Спрямованість психічної діяльності людини на певні об'єкти і зосередженість на них називається увагою (Нерозня О.В.) Вчені по різному визначають місце уваги серед інших психічних явищ, але більшість схильні вважати, наприклад С. Л. Рубінштейн, що увага - динамічна характеристика протікання пізнавальної діяльності. П Я Гальперін визначає увагу як автоматизовану дію контролю. Увага відіграє виключно важливу роль в житті і діяльності людей. В них мало місце ідеалістичне трактування цього явища, яке ще в перші роки існування Радянської влади посилено пропагувалося Г.Г.Черпаковим, що очолював тоді Маяковський інститут експериментальної психології.

Психічні процеси – це психічні явища, які забезпечують початкове відображення і усвідомлення людиною впливів оточуючої дійсності. Як правило, вони мають чіткий початок, визначений перебіг і яскраво виражене закінчення. Психічні процеси поділяються на: пізнавальні (відчуття, сприймання, увага, пам’ять, мислення, уява, мовлення, емоційні і вольові. Психічні властивості – це найбільш стійкі особливості особистості, які постійно виявляються, забезпечують певний якісно-кількісний рівень поведінки та діяльності, типові для даної людини. Психічні стани – це визначений рівень працездатності і якості функціонування психіки людини, який характерний для неї кожної миті часу.